даркнет сайт Петушки Галлюциногенные грибы мухоморы

Э, алё, сасные соседи! Сегодня я вам расскажу историю, как я с помощью закладок закатила лямку грибочков и научилась ездить на своей чугунной лошадке без страха.

Вообще-то, чуваки, я всегда была параноиком на дороге. Начиналась моя агония еще до выхода из дома. Лица других водил становились сасными масками, а машины - монстрами, готовыми откусить меня каждую секунду. Я то такси батонила, то железного коня седлала, но каждый раз это были настоящие испытания для моей нервной системы. Водить самой машины с каждым разом все больше боялась.

И вот однажды, сидя на своей заднице и ни о чем не думая, вместо того, чтобы вбухнуться и пончик не довести себя до истерики, я вдруг поняла, что так дальше нельзя! Мне нужно было найти способ расслабиться и преодолеть этот страх, каким-то образом открыться новым ощущениям.

И тут, моим спасением стали грибочки. Заказывая их через темную сторону интернета, я нашла свое лекарство от страха.

Такие маленькие грибочки, а какой эффект! После первой вбуханки меня словно обдала волна самоуверенности. Я почувствовала себя свободной птицей, способной взять в свои руки железного коня и покорить улицы города.

Теперь каждый раз, когда предстает необходимость водить машину, я слышу этот звонкий голосок внутри: "Закладки пончи, закладки пончи!" И я знаю, что меня ждет настоящий космос.

Теперь, алё, чуваки, руки на руль, и поехали!

Я сажусь за руль, беру в руки ключи и вдыхаю аромат свежескошенного газона. Включаю двигатель и слышу, как он ревет, будто монстр готовый сбросить цепи и покорить весь мир.

В первые минуты, когда трип только начинается, у меня совсем нет страха. Я смело маневрирую среди других машин, понимая, что они не могут мне ничего сделать. Они всего лишь пешеходы в моем космическом мире.

С каждой минутой мои чувства становятся все более насыщенными и я все больше расслабляюсь. У меня есть грибочки - ведь это не просто закладка, это настоящий ключ в мир, где я чувствую себя королевой дороги, и где ничто не может меня остановить.

Ох, те ощущения, чуваки! Вот ты сидишь за рулем, а вокруг все необычайно прекрасно. Мимо пролетают яркие цвета, а музыка в колонках звучит волшебным шепотом. Я чувствую трепетное дыхание дороги, и она открывает мне свои самые сокровенные тайны.

Но, конечно, не стоит забывать об осторожности, а то мои закладки могут привести меня не только к космическим ощущениям, но и к незапланированной встрече с бетонной блокировкой.

Но я не парюсь по этому поводу. Я знаю свои границы и всегда вписываю в свой дневник время, когда можно вбухнуться, а когда нужно позволить своей голове отдохнуть.

Знаете, чуваки, после каждой поездки на грибочках, я становлюсь все саснее и саснее сама по себе. За рулем я готова на все, ведь для меня вождение стало настоящим представлением.

Теперь я уже не батоню, а активно исследую дороги своего города. Забыла, что такое страх и тревожные мысли. Теперь я свободна, как птица, и мой вождение - настоящее искусство.

Некоторые, мб, считают, что я сильно психанула, когда начала закладывать грибочки перед каждым путешествием на моем чугунном коне. Но, чуваки, это моя жизнь, и я сама решаю, как ее прожить.

Так что, алё, соседи! Если у вас тоже есть страх перед вождением, попробуйте вбухнуться грибочками и открыть новый мир за рулем.

Просто не забывайте о предельной осторожности и держите свои глазки широко открытыми!

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.